|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Фармацевтична форма: Розчин для ін'єкцій .
Діюча речовина:
1 мл містить діючу речовину:
- маропітант - 10,0 мг.
Допоміжні речовини: спирт бензиловий (E1519), натрію бетадекс-сульфобутиловий ефір, кислота лимонна, натрію гідроксид безводний, вода для ін'єкцій.
Деталі:
Маропітант - це антагоніст нейрокінінових рецепторів (NK1), який діє шляхом інгібування зв’язування субстанції Р, нейропептида тахікінінової групи. Субстанція Р виявляється в значних концентраціях у ядрах, що містяться у блювотному центрі і вважається основним нейромедіатором, який бере участь у блювоті. Інгібуючи зв’язування субстанції Р у блювотному центрі, маропітант забезпечує ефективність широкого спектру дії проти нервових та гуморальних (центральних та периферичних) індикаторів блювоти. Різноманітні дослідження in vitro продемонстрували, що маропітант селективно зв’язується з рецептором NK1, функціональним антагоністом активності субстанції Р. Маропітант ефективний проти блювоти. Протиблювотна дія маропітанту широкого спектру проти нервових та гуморальних (центральних та периферичних) індикаторів блювоти продемонстрована експериментальними дослідженнями, що включали апоморфін, цисплатін та сироп іпекакуани (для собак) та ксилазин (для котів). Ознаки нудоти у собак, включаючи надмірне слиновиділення та млявість, можуть залишатися після лікування.
Показання до застосування:
Собаки:
- для лікування та профілактики нудоти, спричиненої хіміотерапією;
- для запобігання блювоті, за винятком тієї, що спричинена морською хворобою;
- для лікування блювоти в поєднанні з іншими підтримуючими заходами;
- для попередження періопераційної нудоти та блювоти і покращення відновлення після загальної анестезії після застосування агоніста д-опіатних рецепторів морфіну.
Коти:
- для лікування та профілактики нудоти, спричиненої хіміотерапією;
- для лікування блювоти в поєднанні з іншими підтримуючими заходами.
Категорія: Ветеринарні продукти
Протипоказання
- Не застосовувати тваринам зі зниженою масою тіла, а також зневодненим і хворим тваринам.
- Не засовувати при підвищеній чутливості до компонентів препарату.
- Не застосовувати вагітним та лактуючим тваринам.
- При застосуванні не змішувати препарат з іншими ветеринарними препаратами в одному шприці.
-
Побічна дія Prevomax
При підшкірному введенні може виникнути біль у місці ін'єкції. У кішок часто спостерігається помірна і важка реакція на ін'єкцію (приблизно в однієї третини кішок).
У дуже поодиноких випадках можуть виникати реакції анафілактичного типу (алергічний набряк, кропив'янка, еритема, колапс, задишка, блідість слизових).
Частота побічних реакцій визначається з використанням наступної моделі:
дуже часті (більше 1 із 10 тварин, що виявляють побічні реакції під час одного лікування);
часті (більше 1, але менше 10 на 100 тварин);
нечасті (більше 1, але менше 10 на 1000 тварин);
рідко (більше 1, але менше 10 на 10 000 тварин);
дуже рідко (менше 1 тварини на 10 000 тварин).