Мурашина кислота (1фл-5мл.) Україна. (8 амп. в упаковці)

Інструкція із застосування концентрованої мурашиної кислоти при варроатозі бджіл 1. Загальна характеристика 1.1. Мурашина кислота, густина 1,2126 г/см3, безбарвна рідина з різким запахом, температура кипіння 100,8°С, температура плавлення 8,4°С. 1.2. Для обробки бджіл, уражених вароатозом, застосовується технічна мурашина кислота марки А (вищий і перший сорт) та марки В, ГОСТ 1706-78, а також мурашина кислота ЧДА (чиста для аналізу), ГОСТ 5848-73 у концентрації 86,5 - 99 7%. Випаровування кислоти у вулику має бути близько 10 мл/добу. 2. Порядок застосування 2.1. Мурашину кислоту для лікування бджіл при варроатоз застосовують при температурі навколишнього повітря від +14 до +25''С навесні (після масового обльоту бджіл) і в літньо-осінній період (після відкачування меду). 2.2. Мурашину кислоту поміщають у бджолині сім'ї навесні двічі з інтервалом у 12 днів терміном на 3-5 днів, а восени одноразово на 3-5 днів. 2.3. Під час обробки бджолиних сімей мурашиною кислотою верхні льотки у вуликах мають бути відкриті. 2.4. Мурашину кислоту застосовують у поліетиленових пакетах розміром 20х30 см, у плоских флаконах з діаметром шийки близько 2 см або поліетиленових побутових кришках діаметром 9 см. 2.4.1. У пакети вкладають 2-3 картонні пластини розміром 15 х 25 см, товщиною 3-5 мм і вливають у них 30-50 мл мурашиної кислоти. Після вбирання пластинами всієї кислоти пакет закривають, двічі перегинаючи його верхній край. Перед застосуванням у пакетах роблять 1-3 отвори (залежно від сили сім'ї) діаметром 1,5 см, потім їх поміщають зверху на соторамки отворами вниз і ближче до задньої стінки вулика. Під пакет підкладають дві рамки дерев'яні 2.4.2. У флакони наливають 30-50 мл мурашиної кислоти, вставляють у них кручені марлеві гноти товщиною, що відповідає діаметру шийки. Довжина гноту має бути на 3-5 см більше висоти флакона. Гнот просочують кислотою шляхом занурення його пінцетом у флакон. Один кінець гноту витягають назовні і розкручують над шийкою. Флакон підвішують до верхнього бруску порожньої рамки та розміщують збоку гнізда. 2.4.3. Порожню побутову поліетиленову кришку ставлять у вулик на соторамки, наливають у неї 30 мл мурашиної кислоти і накривають картоном розміром 10х10 см. 2.5. Обробку бджолиних сімей проводять так: з вулика знімають кришку, утеплювальну подушку, холстик і обкурюють бджіл димом з димаря. Заправлений мурашиною кислотою пакет, флакон або кришку поміщають у вулик, як зазначено в пунктах 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3., потім на соторамки кладуть полотно, утеплюють і закривають вулик. 2.6. Мед, отриманий від бджолиних сімей, що піддалися обробці, використовують у їжу без обмежень. 3. Запобіжні заходи 3.1. При роботі з мурашиною кислотою необхідно дотримуватися запобіжних заходів: до роботи допускаються особи, які пройшли спеціальний інструктаж; обробку бджіл проводять у халатах, прогумованих фартухах, гумових рукавичках, окулярах та респіраторах; розфасовку проводять у витяжній шафі або на відкритому повітрі; уникають потрапляння препарату на шкіру, одяг та в очі; після роботи спецодяг потрібно зняти, руки та обличчя ретельно вимити, рот прополоскати водою. 3.2. При попаданні мурашиної кислоти на шкіру її негайно змивають великою кількістю холодної води, потім водою з милом. 3.2.1. У разі отруєння мурашиною кислотою необхідно провести рясне промивання шлунка водою, прийняти внутрішньо яєчний білок або слизові відвари, негайно звернутися до лікаря (вводять камфору, ізотонічний розчин хлориду натрію, внутрішньовенно 10 мл 10% хлористого кальцію); блювотні засоби протипоказані. Виробник: ДВП «СКІФ», м. Київ, Україна