|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
СКЛАД Ліофілізат (ліофілізована маса від білого до жовтуватого кольору) містить діючу речовину адеметіоніну 1,4-бутандісульфонат - 95,0 мг (що відповідає 50 мг катіону адеметіоніну). Розчинник (прозора рідина від безбарвного до блідо-жовтого кольору) містить L-лізин, гідроксид натрію, воду для ін'єкцій. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АТС vet класифікаційний код: QA16АА02 Інші ветеринарні препарати, що впливають на систему травлення та метаболізм. Адеметіонін. Адеметіонін (S-аденозил-L-метіонін) – натуральна амінокислота, присутня майже у всіх тканинах та біологічних рідинах організму. Головним чином діє як коензим та донор метильної групи у реакціях трансметилювання, що є необхідним метаболічним процесом у тварин. Перенесення метильних груп (трансметилювання) також є необхідним метаболічним процесом при будові подвійного фосфоліпідного шару в клітинах мембран та сприяє плинності мембран. Адеметіонін здатний проникати через гематоенцефалічний бар'єр. Процес трансметилювання за участю адеметіоніну є ключовим у освіті нейромедіаторів ЦНС, включаючи катехоламіни (допамін, норадреналін, адреналін), серотонін, мелатонін, гістамін. Адеметіонін також є попередником в утворенні сульфурованих фізіологічних сполук (цистеїну, таурину, глютатіону, коензиму А та ін) у реакціях транссульфурування. Глютатіон грає важливу роль печінкової детоксикації. Адеметіонін підвищує рівень печінкового глютатіону у пацієнтів із ураженням печінки. Фолієва кислота (фолати) та вітамін В12 є необхідними конутріентами у процесах метаболізму та відновлення адеметіоніну. Після введення фармакокінетичний профіль адеметіону складається з фази швидкого розподілу тканин і кінцевої фази елімінації з періодом напіввиведення близько 1,5 години. Абсорбція при внутрішньом'язовому введенні майже повна (96%), максимальна плазмова концентрація досягається через 45 хвилин після застосування. Для собак і кішок застосовують при: внутрішньопечінковий холестаз, у тому числі тварин, хворих на гепатит різної етіології при хронічній течії; внутрішньопечінковий холестаз у вагітних тварин (крім кішок); захворюваннях печінки на всіх стадіях перебігу захворювання, у тому числі при цирозі (фіброзі) печінки; інтоксикаціях гепатотоксичними речовинами для посилення метаболізму; лікуванні ентеритів та гепатитів різної генези при гострому перебігу захворювання як антиоксидант; психоматичних та психологічних навантажень на нервову систему (стрес, епілепсія тощо) як стабілізуючий та підтримуючий засіб. Дозування Препарат застосовують внутрішньовенно, внутрішньом'язово або підшкірно один раз на добу в дозі 0,2-0,4 мл (що відповідає 10-20 мг катіону адеметіоніну) на 1 кг маси тіла тварини. Тривалість парентеральної терапії становить 5-10 днів. Для застосування ліофілізату слід обов'язково розчинити у розчиннику безпосередньо перед введенням. Цей розчин має бути прозорий без видимих частинок, від безбарвного до жовтого кольору. Для внутрішньовенного введення розчинену в розчиннику необхідну дозу адеметіону слід розвести в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину декстрози (глюкози) і провести інфузію повільно протягом 40-60 хвилин. Також розчинену в розчиннику необхідну дозу препарату розвести в 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду і повільно ввести внутрішньовенно. Для підшкірного та внутрішньом'язового введення розчинену у розчиннику необхідну дозу додатково розводити не обов'язково. Протипоказання. Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої допоміжної речовини препарату. Не використовувати тварин із ознаками ниркової недостатності. Не застосовувати вагітним кішкам. Побічна дія. Побічних явищ та ускладнень при застосуванні ГЕПАКС не реєструвалося.
